БАЛАБУШКА, КИ,
Балабушка, ки, ж.
1) Ум. отъ балабуха. Маркев. 22.
2) Комокъ помета. Нехай він пом’янеться на кінську балабушку. Ном. № 8363.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 23.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БАЛАБУШОК, ШКА, →← БАЛАБУХА, ХИ,